Імпорт пшениці до Лівії перевищив світову норму на 470%

Імпорт пшениці до Лівії у 2025 році значно перевищив реальні потреби країни і був на 470% вищим за середньосвітові показники, заявив економічний дослідник доктор Авс Рагес. За його словами, офіційні дані щодо обсягів закупівель і споживання свідчать про глибокий дисбаланс між фактичним попитом населення та фінансовими витратами держави на імпорт зерна.

Згідно з аналізом, торік Лівія витратила на імпорт пшениці близько $910 млн, тоді як за середньосвітового рівня споживання потреба країни оцінюється лише у близько 536 тис. тонн на рік. Навіть за ціни $300 за тонну розрахункова вартість такого обсягу не перевищувала б $160 млн, що посилює занепокоєння щодо ефективності системи субсидій, можливого реекспорту зерна та управління державними фінансами.

Імпорт пшениці до Єгипту в 2025 році скоротився на 8%

Імпорт пшениці до Єгипту у 2025 році скоротився приблизно на 8% до 13,2 млн тонн на тлі зростання світових цін, збільшення внутрішнього виробництва та зменшення споживчого попиту. Додатковим чинником стало скорочення кількості сирійських і суданських біженців у країні через їх повернення додому, що знизило попит на субсидований хліб.

Водночас уряд Єгипту наростив закупівлі місцевої пшениці до 4 млн тонн, що на 18% більше, ніж роком раніше, завдяки чому державний імпорт зменшився на 15% до 4,5 млн тонн. За оцінками ринку, у 2026 році імпорт пшениці може скоротитися ще більше, оскільки влада планує збільшити внутрішні закупівлі до 4,5–5 млн тонн і продовжити політику зменшення залежності від зовнішніх поставок, хоча Єгипет і надалі залишатиметься одним із найбільших покупців пшениці у світі.

Ціни на українську кукурудзу зростають через затримки в портах

Закупівельні ціни на кукурудзу в українських портах зросли на 2-3 $/т на тлі сезонного зниження активності фермерів під час новорічних свят та проблем з вивантаженням у чорноморських портах наприкінці 2025 року. Додатково підтримку цінам надає зміцнення курсу долара до гривні та прогнози сильних морозів і снігопадів, що ще більше уповільнить постачання зерна в порти. Через це трейдери змушені підвищувати закупівельні ціни, а фермери, які готові до продажу, можуть скористатися хвилею зростання вартості зерна.

Незважаючи на рекордний експорт кукурудзи у грудні — 1,92 млн т — загалом у першій половині сезону Україна експортувала лише 5,96 млн т, що на 64% менше, ніж торік. Потреба у великих обсягах відвантажень у наступні місяці підсилює тиск на внутрішні ціни. Водночас гарні погодні умови в Південній Америці та високий експорт кукурудзи з Бразилії і США посилюють конкуренцію на світових ринках.

Єврокомісія прогнозує скорочення імпорту пшениці, бобових та ріпаку до ЄС

Згідно зі звітом EU Agricultural Outlook 2025–2035, ЄС у найближчі 10 років залишатиметься загалом самодостатнім у виробництві зернових культур. Очікується, що зростання врожайності пшениці компенсуватиме стабільні показники кукурудзи та ячменю, що дозволить ЄС щороку скорочувати імпорт м’якої пшениці в середньому на 3,3%. Водночас позитивний ефект від селекції та нових технологій частково стримуватиметься екстремальними погодними явищами, розширенням органічного землеробства та зростанням собівартості.

Виробництво бобових у ЄС зростатиме найшвидшими темпами — в середньому на 0,8% на рік, що дозволить скорочувати їх імпорт на 2,1% щорічно. Виробництво ріпаку залишатиметься стабільним на рівні близько 18,4 млн т, але зниження попиту з боку біопаливної галузі та скорочення споживання кормів через спад тваринництва сприятимуть загальному зменшенню імпорту олійних культур до ЄС.

Туреччина різко наростила закупівлі соняшнику через дефіцит сировини

На початку 2025/26 МР Туреччина зіткнулася з гострою нестачею соняшнику, що змусило країну значно активізувати імпорт. Поєднання тривалої посухи та низьких перехідних запасів призвело до скорочення внутрішнього виробництва олійної культури вже третій рік поспіль. У вересні–листопаді 2025 року імпорт насіння соняшнику зріс до 384 тис. тонн, майже в вісім разів перевищивши показник аналогічного періоду минулого сезону, що стало нетиповим для турецького ринку.

Ключовим постачальником соняшнику стала Румунія, значні обсяги також надійшли з Молдови, що частково компенсувало дефіцит. Паралельно Туреччина активізувала закупівлі соняшникової олії, імпорт якої за перші три місяці сезону перевищив 200 тис. тонн, здебільшого за рахунок поставок з рф. Основна частка імпорту припала на нерафіновану олію, що допомагає підтримати завантаження переробних потужностей і стабілізувати запаси на внутрішньому ринку.

ЄС підпише угоду з Меркосур попри протести фермерів

Країни-члени Європейського Союзу 9 січня підтримали продовження процесу підписання угоди про вільну торгівлю з південноамериканським блоком Меркосур. Більшість із 27 держав ЄС, що представляють близько 65% населення союзу, висловили згоду з цією ініціативою, і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн може підписати документ із Бразилією, Аргентиною, Парагваєм та Уругваєм уже наступного тижня. Після цього угоду має ратифікувати Європейський парламент.

Угода вона передбачає скасування імпортних тарифів на понад 90% товарів і покликана диверсифікувати торгівлю на тлі американських мит. Водночас вона викликала різку критику в окремих країнах ЄС і масові протести аграріїв.