Ринок соняшникової олії дає імпульс ринку соняшнику

Різке зростання ціни на олію повертає ціну соняшнику на рекордні рівні. За тиждень 9–16 січня ціна на соняшник зросла на 1000 грн. на тонні до середніх 29500 грн./т.

На базисі СРТ-завод ціни сягають психологічної позначки для аграрія – 30 тис. грн/т, а за сировину з олійністю 50+ на припортових заводах згодні платити 31 тис. грн/т та вище.

Пропозиція на ринку почала з’являтись, але повністю не покриває потреби заводів, які намагаються поповнити запаси сировини після паузи на ринку. Якщо ціна втримається на таких рівнях, то це буде стимулювати до активнішої торгівлі соняшником. В короткостроковій перспективі соняшникова олія залишиться фактором підтримки.

Китай виконав зобов’язання щодо закупівлі американської сої

За останні три місяці Китай закупив близько 12 млн тонн американської сої, виконавши ключове зобов’язання перед США. За даними трейдерів, країна законтрактувала достатню кількість партій, щоб досягти цільового показника, а значну частину поставок забезпечила державна компанія Sinograin. Партії сої планують відвантажити протягом першого кварталу 2026 року, при цьому більша частина продукції спрямовується до державних резервів Китаю.

Хоча Китай поки не підтвердив публічно виконання зобов’язання, він полегшив закупівлі, знизивши мита та знявши імпортні обмеження для трьох американських постачальників. Досягнення цієї цілі, хоч і було очікуваним, посилює впевненість експортерів у здатності Китаю виконати більш амбітне завдання — щорічно закуповувати щонайменше 25 млн тонн американської сої до 2028 року. Водночас Китай продовжує диверсифікувати постачання та активно бронює сою нового врожаю з Бразилії.

USDA підвищує прогноз світового експорту соєвої олії

USDA підвищило прогноз глобального експорту соєвої олії у сезоні 2025/26 на 336 тис. тонн до 13,69 млн тонн, переважно через збільшення відвантажень зі США — до 544 тис. тонн.
Очікується, що Китай залишиться нетто-експортером соєвої олії другий рік поспіль завдяки рекордним обсягам експорту та зниженню імпорту. Китай нещодавно став провідним світовим виробником соєвої олії, чому сприяли значні інвестиції в потужності з переробки.

Врожай і площі в Бразилії зростають рекордними темпами

За прогнозом Conab на 2025/26 МР, сумарний врожай 16 основних сільськогосподарських культур Бразилії може досягти 353,1 млн тонн на 83,9 млн га, що перевищує показники минулого сезону. Виробництво сої, головної культури та основного експортного продукту країни, прогнозується на рівні 176,1 млн тонн, а площа посівів зросла до 48,7 млн га, що на 2,8% більше, ніж минулого року.
У той час як врожай кукурудзи очікується на рівні 138,9 млн тонн, що на 1,5% менше через несприятливі погодні умови, інші культури, як сорго, демонструють зростання – прогнозований врожай 6,7 млн тонн на 1,8 млн га. Водночас виробництво рису прогнозується на рівні 11,1 млн тонн, що на 6,6% менше через скорочення площ посіву майже на 10%. Збір пшениці завершено з показником 7,9 млн тонн, що відповідає минулорічному врожаю, незважаючи на 20% зменшення посівних площ, завдяки сприятливим погодним умовам, які підвищили врожайність.

Американська соя посилює позиції в Єгипті, витісняючи українські поставки

Україна різко скоротила експорт сої до Єгипту у вересні–грудні 2025 року — у шість разів порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до 38 тис. тонн. Зменшення поставок пов’язане зі скороченням урожаю та запровадженням експортного мита, однак експерти зазначають, що другий сезон поспіль ключовим фактором є посилення конкуренції з боку США.

Частка американської сої в імпорті Єгипту у 2024/25 МР зросла до 76%, тоді як українська скоротилася до 15%, що свідчить про майже повну переорієнтацію ринку на поставки зі США. Попит на українську сою майже відсутній через ціновий розрив — єгипетські покупці готові платити $474–475 за тонну CIF, тоді як українські пропозиції становлять $486–487 за тонну. Експерти зазначають, що для відновлення конкурентоспроможності українська соя має бути щонайменше на $15 за тонну дешевшою.

Ціни на соняшник в Україні зросли на $30–40/т за тиждень на тлі активного внутрішнього та зовнішнього попиту

Із 1 січня 2026 року експорт соняшнику з України до ЄС більше не обкладається митом, що посилює конкуренцію між внутрішньою переробкою та експортом. Зростання світових цін на рослинні олії та повернення впевненості українських переробників призвели до суттєвого підвищення внутрішніх цін на соняшник. Заводи активно конкурують за сировину, що спричинило збільшення цін на $30–40 за тонну за тиждень. Спотовий індекс з поставкою на переробку протягом 30 днів підвищився на $32 до $665 з ПДВ ($583 без ПДВ).

На світовому ринку прогноз виробництва соняшникової олії знижено через менший врожай у Росії та Аргентині, а глобальні запаси скоротилися на 0,3 млн тонн. Це підтримало котирування в ЄС — середні ціни в шести основних портах Європи зросли на $130 порівняно з попереднім тижнем, що додатково стимулює активність українських переробників та конкуренцію за сировину.

Експорт соняшнику з Аргентини зростає

У грудні 2025 року експорт соняшнику з Аргентини зріс до 63 тис. тонн, а активні темпи відвантажень зберігаються й на початку 2026 року, повідомляють аналітики німецької компанії Oil World. Основні поставки минулого місяця були спрямовані до країн Причорноморського регіону, а також невеликі обсяги відправлялися до ПАР та ЄС.

Аналітики прогнозують, що експорт насіння соняшнику з Аргентини у січні–березні 2026 року сягне 400 тис. тонн, а у квітні–червні — 290 тис. тонн. Загалом у 2025/26 маркетинговому році експорт олійної може досягти 860 тис. тонн, при цьому основна частина продукції залишиться для внутрішнього споживання.

Китай нарощує імпорт пшениці через підвищену токсичність врожаю кукурудзи 

Китай нарощує імпорт пшениці у 2026 році частково через підвищену токсичність рекордного врожаю кукурудзи, який потребує змішування з «чистим» зерном перед використанням у кормах, повідомляють трейдери. За оцінками ринку, у грудні–січні Австралія та Аргентина відправлять до Китаю 1–2 млн т пшениці, а до середини року — близько 5–6 млн т.

У грудні поставки з цих країн уже сягнули близько 620 тис. т, і трейдери очікують їх продовження на тлі низьких світових цін. Такі обсяги стали несподіваними для ринку після двох великих урожаїв у Китаї у 2024–2025 роках і можуть у найближчі місяці скоротити глобальний надлишок пропозиції та підтримати котирування.

Імпорт пшениці до Лівії перевищив світову норму на 470%

Імпорт пшениці до Лівії у 2025 році значно перевищив реальні потреби країни і був на 470% вищим за середньосвітові показники, заявив економічний дослідник доктор Авс Рагес. За його словами, офіційні дані щодо обсягів закупівель і споживання свідчать про глибокий дисбаланс між фактичним попитом населення та фінансовими витратами держави на імпорт зерна.

Згідно з аналізом, торік Лівія витратила на імпорт пшениці близько $910 млн, тоді як за середньосвітового рівня споживання потреба країни оцінюється лише у близько 536 тис. тонн на рік. Навіть за ціни $300 за тонну розрахункова вартість такого обсягу не перевищувала б $160 млн, що посилює занепокоєння щодо ефективності системи субсидій, можливого реекспорту зерна та управління державними фінансами.

Імпорт пшениці до Єгипту в 2025 році скоротився на 8%

Імпорт пшениці до Єгипту у 2025 році скоротився приблизно на 8% до 13,2 млн тонн на тлі зростання світових цін, збільшення внутрішнього виробництва та зменшення споживчого попиту. Додатковим чинником стало скорочення кількості сирійських і суданських біженців у країні через їх повернення додому, що знизило попит на субсидований хліб.

Водночас уряд Єгипту наростив закупівлі місцевої пшениці до 4 млн тонн, що на 18% більше, ніж роком раніше, завдяки чому державний імпорт зменшився на 15% до 4,5 млн тонн. За оцінками ринку, у 2026 році імпорт пшениці може скоротитися ще більше, оскільки влада планує збільшити внутрішні закупівлі до 4,5–5 млн тонн і продовжити політику зменшення залежності від зовнішніх поставок, хоча Єгипет і надалі залишатиметься одним із найбільших покупців пшениці у світі.

Ціни на українську кукурудзу зростають через затримки в портах

Закупівельні ціни на кукурудзу в українських портах зросли на 2-3 $/т на тлі сезонного зниження активності фермерів під час новорічних свят та проблем з вивантаженням у чорноморських портах наприкінці 2025 року. Додатково підтримку цінам надає зміцнення курсу долара до гривні та прогнози сильних морозів і снігопадів, що ще більше уповільнить постачання зерна в порти. Через це трейдери змушені підвищувати закупівельні ціни, а фермери, які готові до продажу, можуть скористатися хвилею зростання вартості зерна.

Незважаючи на рекордний експорт кукурудзи у грудні — 1,92 млн т — загалом у першій половині сезону Україна експортувала лише 5,96 млн т, що на 64% менше, ніж торік. Потреба у великих обсягах відвантажень у наступні місяці підсилює тиск на внутрішні ціни. Водночас гарні погодні умови в Південній Америці та високий експорт кукурудзи з Бразилії і США посилюють конкуренцію на світових ринках.

Єврокомісія прогнозує скорочення імпорту пшениці, бобових та ріпаку до ЄС

Згідно зі звітом EU Agricultural Outlook 2025–2035, ЄС у найближчі 10 років залишатиметься загалом самодостатнім у виробництві зернових культур. Очікується, що зростання врожайності пшениці компенсуватиме стабільні показники кукурудзи та ячменю, що дозволить ЄС щороку скорочувати імпорт м’якої пшениці в середньому на 3,3%. Водночас позитивний ефект від селекції та нових технологій частково стримуватиметься екстремальними погодними явищами, розширенням органічного землеробства та зростанням собівартості.

Виробництво бобових у ЄС зростатиме найшвидшими темпами — в середньому на 0,8% на рік, що дозволить скорочувати їх імпорт на 2,1% щорічно. Виробництво ріпаку залишатиметься стабільним на рівні близько 18,4 млн т, але зниження попиту з боку біопаливної галузі та скорочення споживання кормів через спад тваринництва сприятимуть загальному зменшенню імпорту олійних культур до ЄС.

Туреччина різко наростила закупівлі соняшнику через дефіцит сировини

На початку 2025/26 МР Туреччина зіткнулася з гострою нестачею соняшнику, що змусило країну значно активізувати імпорт. Поєднання тривалої посухи та низьких перехідних запасів призвело до скорочення внутрішнього виробництва олійної культури вже третій рік поспіль. У вересні–листопаді 2025 року імпорт насіння соняшнику зріс до 384 тис. тонн, майже в вісім разів перевищивши показник аналогічного періоду минулого сезону, що стало нетиповим для турецького ринку.

Ключовим постачальником соняшнику стала Румунія, значні обсяги також надійшли з Молдови, що частково компенсувало дефіцит. Паралельно Туреччина активізувала закупівлі соняшникової олії, імпорт якої за перші три місяці сезону перевищив 200 тис. тонн, здебільшого за рахунок поставок з рф. Основна частка імпорту припала на нерафіновану олію, що допомагає підтримати завантаження переробних потужностей і стабілізувати запаси на внутрішньому ринку.

ЄС підпише угоду з Меркосур попри протести фермерів

Країни-члени Європейського Союзу 9 січня підтримали продовження процесу підписання угоди про вільну торгівлю з південноамериканським блоком Меркосур. Більшість із 27 держав ЄС, що представляють близько 65% населення союзу, висловили згоду з цією ініціативою, і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн може підписати документ із Бразилією, Аргентиною, Парагваєм та Уругваєм уже наступного тижня. Після цього угоду має ратифікувати Європейський парламент.

Угода вона передбачає скасування імпортних тарифів на понад 90% товарів і покликана диверсифікувати торгівлю на тлі американських мит. Водночас вона викликала різку критику в окремих країнах ЄС і масові протести аграріїв.